Багато джерел вказують на те, що місцевість, в якій розташоване містечко Муровані Курилівці, була здавна заселена людьми, - принаймні, з часів Трипільської культури. Деякі дослідники вказували на існування у Курилівцях стін «циклопічної кладки», але це твердження необхідно вважати помилковим, оскільки натурні дослідження довели, що за таку приймали просто дуже суху кладку XVI- XVII століття.

Виходячи з друкованих матеріалів, в самому містечку археологічні дослідження не проводились.

Датою заснування містечка прийнято вважати 1493 рік. Тоді воно називалося Чурилівцями - по імені першого поселенця козака Чурило.Саме він спорудив на лівому березі річки Жван перше житло. З часом шляхом асиміляції, назва Чурилівці переросла в Курилівці.

Ринок. Поштівка початку ХХ століття

Перша згадка про село Чурилівці, яке згодом виросло до райцентру Муровані Курилівці, відноситься до 1492 року. Поселення з'явилось в басейні Дністра в пору боротьби з турками та татарами. Місце тут хороше: на дорозі з Кам'янця до Могилева, на крутих берегах річечки Жван, однієї з приток Дністра. Засновниками поселення стали члени славної в ті часи на Поділлі родини Чурилів гербу Корчак.

У 1565 р. потрапило в залежність від феодала Поляновського.

Десь в середині XVII ст. Зофія, дочка саноцького стольника Миколая Чурили і Зофії Лянцкоронської, вдова по князю Янушу Четвертинському, отримала від батьків Чурилівці в дарунок до другого шлюбу з Казімєжем Миколаєм Коссаковським (Kazimierz Mikolaj Kossakowski). Так започаткувалася нова гілка старого роду, "Коссаковських на Твіржі і Богородчанах", яким Курилівці належали протягом наступного століття. Правнук Казімєжа Миколая, Станіслав Коссаковський (1721-1761), який так і не мав дітей з дружиною Катериною з Потоцьких (1722-1803), завіщав їй всі свої галицькі маєтки, а от Курилівці - лише на "dozywocie". З кінця XVIII століття — у власності шляхтичів Косаківських. Після приєднання Правобережжя до Росії власниця маєтку відмовилась присягнути цариці, за що село було в неї відібране. Катерина подарувала Чуриловці подільському маршалкові Стан. Комарові.

У 1775 р. селище отримало право на два ярмарка. З 1861 р. — центр Мурованокурилецької волості Ушицького повіту. 1776 - 166 димів.